Москіти, Оводи та інші небезпечні комахи. Озброєння. Незалежна

28.07.2015

«Москіти», «Оводи» та інші небезпечні «комахи»

Про автора: Юрій Андрійович Остапенко — головний редактор журналу «Літак».

Москіти, Оводи та інші небезпечні комахи. Озброєння. Незалежна
Олександр Якович Березняк.

Фото надано автором

На листку останнього робочого дня перекидного календаря Олександра Яковича Березняка залишився запис, зроблений його рукою: «Якщо характер людини створюється обставинами, то треба, стало бути, зробити обставини людяними». У переддень 100-річчя видатного конструктора авіаційної і ракетної техніки Олександра Березняка ми згадуємо не тільки грізні вироби, створені його талантом, але і обставини, що сформували непересічну особистість.

Перша серйозна робота зі створення ракетного перехоплювача для недавнього випускника МАІ Березняка Олександра почалася в кінці 1941 року. Будучи рядовим співробітником ОКБ, який очолював Віктор Болховітінов, Березняк переробляв свій дипломний проект. Співавтором проекту став Олексій Ісаєв. Проект дійшов до Сталіна, і той наклав стверджуючу резолюцію (на «Веселці» зберігається фотокопія цього документа). Ракетний перехоплювач БІ-1 (Березняка–Ісаєва перший) довелося доробляти вже в евакуації, в Билимбае, але довести до серії його було не можна через відсутність повноцінного ракетного двигуна. Катастрофа, в якій загинув випробувач капітан Григорій Бахчиванджи, закрила роботу над проектом першого радянського ракетного літака.

Проект можна викреслити з плану робіт, але не з голови конструктора, повірила в могутню силу техніки. З ракетами, точніше, з тим, що від них залишилося, майору Березняку довелося близько познайомитися в Німеччині в 1945-1946 роках. Після Німеччини Олександра Яковича направили в глухий тверській селище Подберезье, куди вивезли групу німецьких фахівців і де були створені два КБ. Один колектив будував реактивний літак. Інший – ракетний. У другому Березняк був призначений заступником головного конструктора німця Х. Рессинга.

Там же, в Подберезье, перебував філія ОКБ Артема Мікояна, якому доручили розробляти новий вид зброї – крилаті ракети. Березняка призначили керівником філії. Так вони і зустрілися: Березняк і крилаті ракети.

Основою колективу були люди, які довгий час працювали разом з Березняком, – Лев Боголюбський, Марк Гальперін, Костянтин Суботін та інші. Багато з них згодом стануть лауреатами Ленінських і Державних премій СРСР, видатними вченими, керівниками підрозділів, а тоді вони, молоді і амбітні, разом зі своїм лідером прагнули до терміну виконати завдання вождя – зробити виріб КС (крилатий снаряд). КС, по суті, був безпілотний літак, який начинялся вибухівкою. Випробування КС пройшли успішно.

В подальшому конструктори демонстрували свій творчий потенціал, випускаючи ракети для ВПС і для флоту. Всесвітнє визнання таланту конструкторів прийшов з несподіваного боку. Під час шестиденної арабо-ізраїльської війни біля єгипетського узбережжя стався бойової інцидент. Ізраїльський крейсер «Ейлат», ігноруючи сигнали зі сторожового катера, увійшов в єгипетські територіальні води. І тоді з катерів одна за одною стартували дві ракети П-15. Через кілька хвилин на воді плавали уламки крейсера «Ейлат». Військові фахівці були вражені. Такої точності та ефективності нікому ще не вдавалося досягти.

У 1957 році Березняка Олександра призначили головним конструктором ОКБ. Його колектив постачав Збройним силам нові системи озброєнь, такі як «Москіт» та «Овод», які досі вважаються шедеврами оборонної промисловості. «Москіт» навіть без бойової частини, тільки за рахунок своєї кінетичної енергії (швидкість польоту 1 км/с), здатний переламати ворожий корабель.

1960-1970-ті роки були періодом бурхливого розвитку підприємства: будувалися нові лабораторні корпуси, випробувальні стенди, оновлювався парк обчислювальної техніки, щорічно прибували молоді фахівці. В ці роки були створені комплекси, істотно підвищили потужність авіації і флоту. Вся зброя Далекої авіації і «летить за обрій» зброя фронтової авіації було створено в МКБ «Веселка» (так стало називатися ОКБ, очолюване Березняком).

Кожен виріб «Веселки», прийняте на озброєння, мало відмінні характеристики. Прикладом може служити виріб Х-58У. Ця ракета, що складається донині на озброєнні фронтової авіації, може запускатися як з гранично низьких висот, так і з висоти понад 20 км на великих надзвукових швидкостях.

Радує своїми характеристиками і ракета Х-59М з комплексу «Овод-М», яка з відстані більш ніж 100 км потрапляє в ціль радіусом 3-4 метра. У контур її наведення був включений людина-оператор, який, спостерігаючи положення цілі через відеокамеру, встановлену на ракеті, міг вибрати самий уразливий фрагмент мети – ходову рубку корабля, машинне відділення або вікно будівлі. У ті дні, коли йшла горезвісна операція «Буря в пустелі», фахівці мали можливість порівняти вітчизняну розробку застосовувалися з американськими. Те, що робила пара американських літаків з експериментальними ракетами, цілком було під силу одному російському літаку з серійним ракетним комплексом «Овод-М».

З 1960 по 1970 рік ОКБ «Веселка» створило більше 20 зразків сучасного озброєння, і всі вони були прийняті до виробництва. До багатьом виробам застосовна характеристика: не мають аналогів у світовій практиці.

Олександр Якович був дуже скромним і легкоранимі людиною. Він помер на піку розквіту свого таланту в 1974 році у віці 62 років. Його внесок у зміцнення обороноздатності країни був відзначений Ленінської і Державної преміями, орденами Леніна, Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора. Але не ці, і не стільки ці нагороди пам’ятаються в підмосковній Дубні, в МКБ «Веселка» імені А. Я. Березняка. Олександра Яковича тут пам’ятають і шанують як творця самобутньої школи ракетобудування і унікального творчого колективу, який успішно продовжує розпочату ним справу.

Коментарі закриті — публікація застаріла

Короткий опис статті: небезпечні комахи Незалежна газета,

Джерело: «Москіти», «Оводи» та інші небезпечні «комахи» / Озброєння / Незалежна газета

Також ви можете прочитати