Читати Як муравьішка додому поспішав, Біанкі Віталій Валентинович, Сторінка

20.02.2017

Реєстрація

— Дядечко, — просить Муравьішка, — мерщій! Миленький, жвавіше!

Не відповідає Жук, тільки хекає: «Уф! Уф! Уф!»

Раптом затрепетали тонкі крильця, заробили. «Жжж! Тук-тук-тук. » піднявся Хрущ на повітря. Як пробку, викинуло його вітром вгору — вище лісу.

Муравьішка зверху бачить: сонечко вже краєм землю зачепило.

Як помчав Хрущ — у Муравьишки навіть дух захопило.

«Жжж! Тук-тук-тук!» — несеться Жук, свердлить повітря, як куля.

Промайнув під ним ліс — і зник.

А ось і береза знайома, і мурашник під нею.

Над самою вершиною берези вимкнув Жук мотор і — лясь! — сів на сук.

— Дядечку, голубчику! — заблагав Муравьішка. — А вниз-то мені як? Адже У мене ніжки болять, я зламаю собі шию.

Склав Жук тонкі крильця уздовж спини. Зверху жорсткими корытцами прикрив. Кінчики тонких крил акуратно під коритця прибрав.

Подумав і каже:

— А вже як тобі спуститися вниз, — не знаю. Я на мурашник не полечу: вже дуже боляче ви, мурахи, кусаетесь. Добирайся сам, як знаєш.

Глянув Муравьішка вниз, а там, під самою березою, його рідний дім.

Глянув на сонечко: сонечко вже по пояс у землю пішло.

Глянув навколо себе: гілля та листя, листя та гілля.

Не потрапити Муравьишке додому, хоч вниз головою кидайся! Раптом бачить: поруч на листку Гусениця Листовійка сидить, шовкову нитку з себе тягне, тягне і на сучок мотає.

— Гусениця, Гусениця, спусти мене додому! Остання мені хвилиночку залишилася — не пустять мене додому ночувати.

— Відстань! Бачиш, справа роблю: пряжу пряду.

— Все мене жаліли, ніхто не гнав, ти перша!

Не втримався Муравьішка, кинувся на неї та як куснет!

З переляку Гусениця лапки стулила та беркиць з листа — і полетіла вниз.

А Муравьішка на ній висить — міцно вчепився. Тільки недовго вони падали: щось їх зверху — смик!

І захиталися вони обидва на шовковій ниточці: ниточка-то на сучок була намотана.

Гойдається Муравьішка на Листокрутки, як на гойдалках. А ниточка все довше, довше, довше робиться: вимотується у Листовійки з черевця, тягнеться, не рветься. Муравьішка з Листокруткою все нижче, нижче, нижче опускаються.

А внизу, в мурашнику, мурахи клопочуть, поспішають, входи-виходи закривають.

Все закрили — один, останній, вхід залишився. Муравьішка з Гусениці беркиць-і додому!

Короткий опис статті: жук сонечко Читати книгу онлайн «Як муравьішка додому поспішав» — Біанкі Віталій Валентинович — безкоштовно, без реєстрації. Як муравьішка додому поспішав, Біанкі Віталій Валентинович, читати онлайн, завантажити безкоштовно, без реєстрації

Джерело: Читати «Як муравьішка додому поспішав» — Біанкі Віталій Валентинович — Сторінка 2 — ЛитМир

Також ви можете прочитати